Кримінальна відповідальність бізнесу в 2026 році: тенденції та ризики
Автор: Марина Кузьменко, помічниця адвоката Grain Law Firm
У 2026 році кримінально-правовий вплив на бізнес в Україні суттєво посилиться та набуде системного характеру. Якщо раніше кримінальне право здебільшого виконувало реактивну функцію, реагуючи на вже вчинені правопорушення, то в 2026 році воно дедалі частіше стане інструментом превентивного та регуляторного впливу на підприємницьку діяльність.
Ця трансформація зумовлюватиметься одночасним впливом кількох ключових факторів: імплементацією євроінтеграційних зобов’язань України, посиленням антикорупційного контролю, розвитком Бюро економічної безпеки, а також зміною фокусу правоохоронних органів із фізичних осіб на корпоративні структури.
У підсумку у 2026 році бізнес буде функціонувати в умовах істотного посилення кримінально-правових ризиків, коли навіть управлінські, податкові чи договірні рішення можуть підлягати кримінально-правовій оцінці. Це робить вкрай необхідним проведення системного прогнозного аналізу ключових тенденцій і ризиків, щоб компанії могли інтегрувати превентивні правові заходи у стратегічне управління та ефективно захищати себе від щораз більшого кримінально-правового тиску.
Інституціоналізація кримінальної відповідальності юридичних осіб
У 2026 році прогнозується, що інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб перестане бути виключно формальним або резервним механізмом. Його застосування набуде практичного та масового характеру, насамперед у провадженнях, пов’язаних із корупцією, легалізацією доходів та порушенням санкційних режимів.
Відповідно до положень ст. 96-3 Кримінального кодексу України (КК України) юридична особа може бути піддана заходам кримінально-правового характеру, якщо її уповноважена особа вчинила кримінальне правопорушення від імені чи в інтересах юридичної особи або у зв’язку з невжиттям заходів із запобігання корупції, що призвело до злочину. До таких діянь належать, зокрема, кримінальні правопорушення, передбачені статтями 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом), 368-3, 368-4 (підкуп службових осіб юридичних осіб приватного права), 369 (надання неправомірної вигоди) та інші (перелік наведено в самій статті).
Однак важливо зазначити, що юридичні особи не є суб’єктами кримінальної відповідальності у традиційному розумінні (тобто не можуть бути ув’язнені або нести індивідуальне покарання). Натомість закон встановлює заходи кримінально-правового характеру, такі як:
- штраф;
- конфіскація майна;
- ліквідація;
- додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру.
Податкові злочини та економічна доктрина
Податкові злочини й надалі залишатимуться ключовою зоною кримінально-правових ризиків для бізнесу. У 2026 році стаття 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів) застосовуватиметься з урахуванням доктрини «економічного змісту операцій», що означатиме фокус правоохоронних органів не на формальній відповідності документації, а на реальності господарських операцій. Особливої уваги зазнаватимуть трансфертне ціноутворення, операції з пов’язаними особами та використання штучних ланцюгів контрагентів.
Паралельно з цим стаття 205-1 КК України (підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичних осіб) залишатиметься інструментом кримінального тиску в справах, пов’язаних із фіктивними або номінальними структурами.
Легалізація доходів та фінансовий контроль
У 2026 році суттєво зростатиме роль кримінальних проваджень за статтею 209 КК України, що охоплює легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Бізнес дедалі частіше опинятиметься у статусі суб’єкта перевірки походження коштів, навіть за відсутності прямого умислу. Фінансові операції, корпоративні реструктуризації, виплати дивідендів або внутрішньогрупові позики аналізуватимуться через призму можливого зв’язку з попереднім злочином. У 2026 році ризик кримінальної відповідальності за цією статтею істотно зростатиме для компаній, що працюють у фінансовому, аграрному, будівельному та експортно-імпортному секторах.
White-Collar Crime: корпоративні ризики
Окремий блок кримінальних ризиків бізнесу у 2026 році формуватиметься у сфері White-Collar Crime, тобто білокомірцевих злочинів. До них належатимуть насамперед зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ), службове підроблення (ст. 366 ККУ), шахрайство (ст. 190 ККУ), а також привласнення чи розтрата майна (ст. 191 ККУ) та інші. У корпоративному контексті ці злочини дедалі частіше кваліфікуватимуться у зв’язку з управлінськими рішеннями, укладенням завідомо збиткових договорів, виведенням активів або прихованим конфліктом інтересів керівників. У 2026 році правоохоронні органи посилюватимуть практику притягнення до відповідальності не лише формальних директорів, а й фактичних бенефіціарів бізнесу.
Санкції та національна безпека
Надзвичайно чутливим напрямом кримінально-правових ризиків у 2026 році стане співпраця бізнесу з підсанкційними особами, компаніями та юрисдикціями.
Для українського бізнесу окремою зоною підвищеної небезпеки залишаються питання національної безпеки та дотримання санкційного режиму. В умовах війни будь-які зв’язки з підсанкційними особами, непрозорі ланцюги постачання, використання посередників або технічні операції з проблемними контрагентами можуть отримати кримінально-правову оцінку. На практиці це означає, що класичний принцип «ми не знали» більше не працює. У 2026 році бізнес зобов’язаний знати, з ким він працює, і нести відповідальність за власну недбалість у питаннях перевірки контрагентів та походження активів.
Хоча санкції як такі регулюються спеціальним законодавством, кримінально-правові наслідки для бізнесу вже сьогодні формуються через застосування статті 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), статті 111-1 КК України (колабораційна діяльність), а також через кваліфікацію дій за статтею 209 КК України в разі фінансових операцій із підсанкційними активами. За таких підходів кримінальна відповідальність настає опосередковано, а саме через доведення сприяння агресору або легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Водночас у 2026 році санкційні ризики можуть набути принципово нового характеру у зв’язку із законодавчими ініціативами щодо прямої криміналізації порушення санкційного режиму.
Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України № 12406 від 14 січня 2025 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про санкції» щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Законопроєкт зареєстрований як президентський і має статус невідкладного.
Цим законопроєктом пропонується встановити пряму кримінальну відповідальність за порушення та умисний обхід санкцій, доповнивши Кримінальний кодекс України новою статтею (ст. 114-3 ККУ). Така норма передбачатиме як значні штрафні санкції, так і позбавлення волі та жорсткі заходи щодо юридичних осіб, включно з конфіскацією активів і ліквідацією компанії. Незважаючи на те що законопроєкт ще не став законом, сама перспектива його ухвалення підсилює обов’язок бізнесу дотримуватися санкційного правового режиму з максимальною ретельністю.
Також факт закріплення у законодавчому порядку такої ініціативи сигналізує про стратегічну зміну підходу держави, а саме – перехід від виключно адміністративно-санкційних механізмів до чіткої кримінально-правової регламентації, що, своєю чергою, підсилює ризики для бізнесу, який має будь-які контакти з підсанкційними особами чи активами.
Таким чином, у 2026 році будь-яка господарська діяльність, що прямо або опосередковано сприятиме економічним інтересам осіб, щодо яких застосовані санкції, розглядатиметься як потенційна загроза національній безпеці, незалежно від формального місця реєстрації компанії, складності корпоративної структури чи відсутності безпосереднього контакту з підсанкційними суб’єктами. Санкційний комплаєнс фактично перетворюється на один із ключових елементів кримінально-правової безпеки бізнесу.
Воєнний стан та стратегічні ресурси
У 2026 році актуальним залишатиметься ризик кримінального переслідування у сфері оборонних закупівель та постачання товарів і послуг для потреб держави. Воєнний стан розширив дискрецію замовників і постачальників, однак водночас підвищив увагу правоохоронних органів до ціноутворення, якості продукції та дотримання контрактних умов. Судова практика свідчить, що бізнес часто стає «крайнім» у ситуаціях, де реальні причини порушень пов’язані з нормативною невизначеністю або форс-мажорними обставинами. У 2026 році ця тенденція навряд чи зміниться, що потребує від компаній ретельної фіксації всіх обставин виконання договорів.
Таким чином, загальною тенденцією 2026 року стане зміщення акценту з формального складу злочину на аналіз поведінки бізнесу як системи. Судова практика дедалі частіше оцінюватиме корпоративну культуру, внутрішні політики, комплаєнс-процедури та реальні механізми запобігання правопорушенням. Відсутність таких механізмів фактично розглядатиметься як фактор, що підвищує кримінально-правову вразливість компанії.
У підсумку у 2026 році кримінальна відповідальність бізнесу в Україні остаточно перетвориться з епізодичного ризику на постійний чинник стратегічного управління. Компанії, які не інтегруватимуть кримінально-правовий аналіз у свої бізнес-процеси, автоматично опинятимуться у фокусі підвищеної уваги правоохоронних органів. Водночас ті суб’єкти господарювання, які заздалегідь інвестують у прозорість, внутрішній контроль та правову превенцію, значно підвищать шанси зберегти стабільність та правову безпеку в умовах посилення кримінально-правового тиску.
Можна припустити, що 2026 рік не принесе радикальних змін у підходах до кримінальної відповідальності бізнесу, проте закріпить небезпечну закономірність: чим більша компанія і чим складніші її процеси, тим вищий рівень кримінальних ризиків. Єдина ефективна стратегія полягає у зміні сприйняття: кримінальне право слід розглядати не як крайній захід, а як один із ключових факторів корпоративного управління. Для бізнесу це означає інвестувати не лише у розвиток, а й у власну юридичну безпеку, бажано ще до того, як у двері постукають слідчі.
Отже, 2026 рік вимагатиме від компаній переходу до превентивної моделі правової безпеки, у якій кримінальне право інтегрується нарівні з фінансами, податками та стратегією розвитку. Бізнес, який заздалегідь формує реальний комплаєнс, внутрішній контроль і правову обачність, отримує не лише захист від кримінальних ризиків, а й конкурентну перевагу. Для тих же, хто ігноруватиме нові правила гри, кримінальне провадження може стати не несподіванкою, а логічним наслідком власної недбалості.